4
1 Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що має судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
2 проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довготерпіннєм і наукою.
3 Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4 і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
5 Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
6 Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
7 Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
8 На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
9 Старай ся скоро прийти до мене.
10 Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;
11 Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
12 Тихика ж послав я в Єфес.
13 Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
14 Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по дїлам його,
15 котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
16 У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полїчить ся їм.
17 Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідане від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
18 І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, і спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь.
19 Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
20 Єраст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.
21 Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
22 Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
Друге до Тимотея, Єфесийської церкви первого рукоположеного епископа, писане з Риму, як ставив ся Павел удруге перед кесаря Нерона.