1 Пісня, псальма, для синів Корея; проводиреві хора, під Махалят Леанот; на науку; від Емана Езрагітського. Господи, Боже мій спасителю! В день і в ночі благаю тебе. 2 Нехай дійде до тебе молитва моя! Приклони ухо твоє до мого благання! 3 Бо душа моя сита від муки, і життє моє близько коло пропастї підземної. 4 Залїчено мене до тих, що йти мають в домовину; я став як чоловік, що сили не має; 5 Моє місце між мерцями, я наче ті вбиті, що лежать в домовинї, про котрих ти не згадуєш більше, і котрі далеко від руки твоєї. 6 Ти кинув мене в глибоку яму, в тьму, в безодню. 7 Гнїв твій лежить тягарем на менї, всїма филями твоїми ти звалив мене. 8 Ти віддалив знакомих моїх від мене, зробив мене огидою для них; я в неволї і не можу вийти з неї. 9 Очі мої знемоглись від горя; до тебе, Господи, кликав я що дня, до тебе простирав руки мої. 10 Хиба на мерцях сотвориш чудо? Хиба померші встануть і прославлять тебе? 11 Хиба звіщати муть милість твою в могилї, в місцї зотлїння вірність твою? 12 Хиба пізнають в темряві чудеса твої і справедливість твою в землї забуття? 13 Я ж, Господи, благаю тебе, і вранцї зустрічає тебе молитва моя. 14 Чого, Господи, покидаєш душу мою, одвертаєш лице твоє від мене? 15 Почавши з малку, горюю я й занепадаю; переносючи страшні допусти твої, вже здеревенїв я. 16 Поломя гнїву твого пронеслось надо мною, страшні допусти твої знищили мене. 17 Обгортали мене, як води, цїлий день, всї вони обступили мене. 18 Віддалив єси від мене друга й товариша; моїх знакомих. — Темрява.