1 Асафова псальма. Всемогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу. 2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог. 3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря. 4 Кличе він небо і землю на суд народу свого: 5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій. 6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя, 7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог! 8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною. 9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх. 10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах. 11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях — моя. 12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її. 13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу? 14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої! 15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене. 16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій? 17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе. 18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав; 19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду. 20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї. 21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої. 22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас. 23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.