1 Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих. 2 Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту. 3 Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув — і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми. 4 В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя. 5 Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої. 6 До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої. 7 Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе. 8 Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене 9 Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене. 10 Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють. 11 Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю. 12 Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся. 13 Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм, 14 Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм. 15 А я в правдї дивити мусь на лице твоє: пробудившись, буду образом твоїм насищатись.