129
1 Посходня пісня. Часто неволили мене від молодостї моєї, — нехай скаже Ізраїль —  
2 Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.  
3 На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.  
4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.  
5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!  
6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,  
7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;  
8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.