1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню, 2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв. 3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом. 4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим. 5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину. 6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її. 7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все. 8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш. 9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз: 10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе, 11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю. 12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого. 13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу. 14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него, 15 І навчав Він по школах їх, славлений од усїх. 16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати. 17 І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: 18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю, 19 проповідувати рік Господень приятний. 20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него. 21 Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших. 22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів? 23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї. 24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй. 25 По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї; 26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї. 27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин. 28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се, 29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його. 30 Він же, пройшовши серед них, пійшов, 31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам. 32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його. 33 І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим, 34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий. 35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому. 36 І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять? 37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї. 38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї. 39 І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм. 40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх. 41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос. 42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них. 43 Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий. 44 І проповідував по школах Галилейських.