1 І відказав Елифаз із Теману й промовив: 2 Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає. 3 Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї? 4 Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою? 5 Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця. 6 Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу. 7 Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба; 8 Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй. 9 Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками. 10 За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх, 11 Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе. 12 Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо! 13 Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить? 14 Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить. 15 Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні, 16 Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила? 17 Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель? 18 Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! — 19 Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них: 20 Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь! 21 Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі. 22 Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі. 23 Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, — 24 Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське. 25 І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе; 26 Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє. 27 Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої. 28 Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло. 29 А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем; 30 Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.