31
1 І рече Господь Мойсейові:  
2 Дивись, покликав я Базалеїла, сина Урії Гурієнка, з колїна Юдиного,  
3 І сповнив я його духом Божим, мудростю й розуміннєм і знаттєм у всякому реместві;  
4 Щоб видумував майстерне, як вироблювати із золота й срібла і мідї,  
5 І вирізувати на дорогому каменї і вирізувати з дерева, і робити у всякому реместві.  
6 І се прилучив я сам до його за помічника Оголїаба Ахісамашенка, з коліна Данового, і вложив я мудрість в серце кожного, в кого мудре серце, щоб уміли вони все зробити, що заповідав я тобі:  
7 Громадський намет і скриню сьвідчення і віко, що на їй, і всю посудину в наметї;  
8 І стіл і всю посудину його, і сьвітильника чистого, і всю посудину його, і кадильного жертівника,  
9 І жертівника всепалення і всю посудину його.  
10 І вмивальницю, і підставку її, і шати службові, і шати сьвяті для Арона сьвященника, і шати для синів його, щоб служили службу сьвяту.  
11 І миро і запашні пахощі для сьвятинї: Усе, як заповідав я тобі, мають зробити вони.  
12 І рече Господь Мойсейові:  
13 Ти ж промов до синів Ізрайлевих і кажи: Суботу ж мою мусите держати; бо се знамя між мною й вами в роди ваші, щоб ви знали, що я, Господь, осьвячую вас.  
14 І допильновуйте суботи; вона бо вам сьвята: Хто опоганить її, того скарати смертю; бо кожна душа, що робити ме яку роботу в день суботнїй, буде вбита.  
15 Шість день для роботи, але семий день субота на спочинок, сьвятий день Господеві; кожного, хто робити ме дїло в субітнїй день, скарати смертю.  
16 І допильновувати мусять синове Ізрайлеві суботи, щоб сьвяткувати суботу в родах їх: Заповідь на віки.  
17 Між мною і синами Ізрайлевими знамя се віковічне. Бо шість день творив Господь небеса і землю, а семого дня спочив.  
18 І дав Мойсейові, переставши розмовляти з ним на Синай горі, дві таблицї сьвідчення, таблицї камяні, на котрих писав палець Божий.