12
‑Drɔɔ gba la yewonɛ 'yɔɔ‑ mu ma ‑gɔɔn
(Matie 21.33-46; Luki 20.9-19)
1 'Bhɛ blaanta, 'ke Zesu ‑janwole 'sanle ‑o ni ‑gɔɔn mu 'yi. ‑E pe ‑o ni 'kaa: «Mɛɛ do ‑drɔɔ gba do ‑kpaa, ‑e 'jasa ꞊bwa 'bhɛ gba 'ɛ zi, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑drɔɔ bhaa 'yigo‑ ‑gluu do ‑kaan, 'bhɛɛ‑ ‑e 'kpaanɛ do ‑dwa 'kpata‑ do wiiŋ‑ laanima gba 'ɛ gooba mi 'ɛ ‑yaa' pɛ 'le. 'Bhɛ blaan, 'kee‑ gba 'ɛ gbɛkpale yetanɛ mu 'ɛ 'kɔɔ 'kaa 'bhɛ mu 'e 'yrɛkpa 'a ba. 'Bhɛ blaan 'kee‑ gele‑ 'taa do ta.
2 ‑Drɔɔ bhaa 'kan bhla 'ɛ 'bhɔle‑, 'ke 'yee‑ gbazan 'ɛ ‑e ‑yaa' 'fa ‑la yewonɛ mu 'ɛ do 'winbɔle ‑yaa' yetanɛ mu 'ɛ ta, ‑yaa' pɛ ‑drɔɔ bhaa 'si zayi' 'woo‑ yetanɛ mu 'ɛ 'kɔɔ.
3 'Bhɛ 'bhɔle‑ yetanɛ mu 'ɛ ta gba 'ɛ ta, 'ke ‑o 'bhɛ 'kunle, 'ke ‑o bhɛ tafɛle, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'ploole 'bhɛ 'kɔɔfleŋ‑ 'ɛ ma jafata.
4 Gbazan 'ɛ ‑e ‑yaa' 'fa ‑la yewonɛ mu 'ɛ ‑bhɛɛke' do 'winbwa‑ 'ezin‑ 'o ta. 'Bhɛ 'bhɔle‑ gba 'ɛ ta ye, 'ke ‑o 'bhɛ 'saale 'bhɛ 'wiiŋ‑, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'bhɛ ‑zwanwole.
5 'Bhɛ blaan, 'ke gbazan 'ɛ ‑e ‑yaa' 'fa ‑la yewonɛ mu 'ɛ 'bhɛɛke do winbɔle ‑o ta ye. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑o 'bhɛ dɛle‑. ‑Woo ‑bhɛɛke' ‑bebe mu ꞊kwan 'bhɛɛ‑ 'kungbɛya 'ɛ 'yi: ‑wa 'ke mu tafia꞊, 'bhɛɛ‑ ‑wa 'ke mu ꞊dia.
6 Mɛɛ 'kedo‑ 'kpɔ 'laa bolɛ gbazan 'ɛ 'kɔɔ, 'ke yaa 'e ge ‑a gbe bhɛ do 'la ‑za ‑yaa sɔ ‑a ni 'egbɛnɛle 'bhɛ ba. ‑E 'bhɛ 'winbwa‑ 'woo‑ yetanɛ mu 'ɛ ta 'tɛ. ‑E ‑yaa pe 'zi ‑a 'kpee dɔɔ: ‹‑O nu ‑gasikpalɛ 'ŋ gbe 'ɛ 'bhɛ 'lɛɛ‑.›
7 'Duŋ‑ ‑yetanɛ mu 'ɛ ‑o gbazan 'ɛ gbe 'ɛ 'yele‑ 'ke 'bhɛ ‑o zan, 'ke ‑wa pele 'eke‑ ni dɔɔ: ‹Gbazan 'ɛ 'ciɛn 'ɛ nu bolɛ mɛɛ 'la ni boolazi, 'yele‑ ‑gɛ, ‑kɔɔ 'a dɛ, 'bhɛɛ‑ gba 'ɛ bo ‑kɔɔ' ni.›
8 ‑O 'bhɛ 'kunle‑ 'tɛ, 'ke ‑o 'bhɛ dɛle‑, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa gbaa 'ɛ blinle‑ ‑drɔɔ gba 'ɛ ‑zanta'.»
9 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zesu ‑o ‑lrɔkpale dɔɔ: «'Ka 'kpee ma, 'ke ‑drɔɔ gbazan 'ɛ ꞊nwa, ‑e nu ‑mɛla klɛlɛ 'woo‑ ‑yetanɛ mu 'ɛ ni ɛɛ? 'Ŋ bhe, 'kee‑ ꞊nwa, ‑e nu ‑o dɛlɛ, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑drɔɔ gba 'ɛ gbɛkpa ‑yetanɛ mu ‑bhɛɛke' mu 'kɔɔ.
10 'Ka 'laa ‑jan 'lɛɛ‑ 'bhɛ tapelɛ ‑lido' ‑Waanbhaa' a 'Sɛwɛ 'ɛ 'yi yrɛ do nɔɔ‑ ɛɛ? 'Kaa:
‹Vlɛ 'la 'fɛdɔ‑ mu 'ɛ ‑wa ‑blinna, 'bhɛ ‑le ꞊kla 'ke 'fɛgwlɛ‑ 'ɛ gaan ꞊la vlɛ ‑kpuŋ 'lrele‑ 'gbu 'ɛ 'le.
11 'Bhɛ ‑daa Mɛɛzan ‑Waanbhaa' ‑la ba. 'Bhɛɛ‑ 'bhɛ ꞊kla ‑kɔɔ' mu ‑yrɛ 'yi, ‑liibhaa' maza 'le.›»
12 Zesu 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'wolawoa bhe, Zuufu mu ‑kuŋlii mu 'ɛ 'yaa‑ ‑a 'kunyrɛ‑ ‑glin 'zi. ‑Amasrɔyi ‑wa 'yaangwa‑ 'bhii‑ Zesu 'bhɛ ‑gɔɔn ‑glɔɔn 'la bhe 'bhɛ ꞊bwa 'wo ‑la ma. 'Bhɛɛ‑ 'duŋ‑, ‑o ‑yaa ‑gblaanlawo zi 'ezin‑ ‑zamaa' 'ɛ 'lɛɛ bhe, ‑o Zesu ꞊twa ‑a nɔɔ‑ ye, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑jilaa.
Zuufu mu 'ɛ Zesu 'lrɔkpaa‑ 'nisra gbawoza 'ɛ 'yi
(Matie 22.15-22; Luki 20.20-26)
13 ‑O Farizi mu 'ɛ 'ke mu 'pegee ‑bhleŋgbe Erɔdi Antipasi a mɛɛ ‑lɛdo' 'ɛ 'ke mu 'winbwa‑ Zesu ba ‑jan bhee 'kpaa zayi' ‑a ‑lɛɛ, 'bhɛɛ‑ ‑wa kun ‑a 'gbu 'liijan‑ ma.
14 'Bhɛ mɛɛ mu 'ɛ 'nule‑ 'tɛ, 'ke ‑wa pele‑ Zesu ni dɔɔ: «'O Daan mi, 'wa 'yaango‑ 'bhii‑ 'e wlan 'te ‑la pe, 'bhɛɛ‑ 'yaa gblaan mɛɛ 'kedo‑ 'kpɔ 'lɛɛ, ‑amasrɔyi 'yaa bhaaplɛŋ mu kun waa gblaanya ma, 'duŋ‑ 'taawogbɛya 'la sɔ ‑Waanbhaa' ni, 'yoo‑ daan 'bhɛɛ‑ 'le wlan 'ɛ ma. 'Woo‑ 'e 'lrɔkpale ‑za do ‑yi, ‑a pe 'o ni, ‑kɔɔa' 'toŋ 'ɛ ta, 'o sɔ ‑o Romɛ mu 'ɛ waa ‑Bhleŋgbe 'la sii Sezaa, 'bhɛ a 'nisra 'ɛ gbawole ɛɛ? 'Wa gbawo taa‑ 'waa gbawolɛ ɛɛ?»
15 'Duŋ‑ Zesu 'yaa‑ ‑o dɔlawo 'bhii‑ ‑woo 'ke mɛɛ ‑yrɛkɔɔza klɛ mu 'la 'le bhe, 'ke ‑ya pele‑ ‑o ni dɔɔ: «‑Mɛle ꞊kla 'bhɛɛ‑ 'ka ‑o ‑jan bhee bɔ zii' 'ŋ 'lɛɛ ɛɛ? ‑Ka nu denie ‑gɔli' 'taŋbha do 'le 'ŋ ni 'bhɛɛ‑ 'an taglin‑ doo!»
16 ‑O nule 'bhɛ 'le ‑a ni 'tɛ, 'ke ‑yoo ‑lrɔkpale 'kaa: «‑Dela ŋgblo lii, 'bhɛ 'pegee ‑dela 'tɔ yɔɔndɛle ‑le 'taŋbha 'lɛɛ ta ‑gɛ ɛɛ?» ‑Wa zikpaa‑ ‑a ni dɔɔ: «Sezaa ‑le 'kɛle‑!»
17 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zesu 'a 'pele ‑o ni dɔɔ: «Sezaa a pɛ ‑o 'kɛla 'le, ‑ka 'bhɛɛ‑ 'na 'bhɛ ni, 'bhɛɛ‑ ‑Waanbhaa a pɛ ‑o 'kɛla 'le, ‑ka 'bhɛɛ‑ 'na 'bhɛ ni!» 'Bhɛ ‑jan 'lɛkungbɛya 'ɛ 'bhɛ ‑o 'kpeelɛnia ‑o ma.
Saduse mu 'ɛ Zesu 'lrɔkpaa‑ gbaa mu bweza 'ɛ gale ba 'bhɛ 'yi ba
(Matie 22.23-33; Luki 20.27-40)
18 ‑O ‑yaa Zuufu mu ‑lɛdo' sii Saduse mu. Waa ‑yaa ‑o kpa ‑a ‑yi 'bhii‑ mɛɛ gbaa mu sɔ bwele‑ gale ba. 'Woo‑ Saduse mu 'ɛ 'ke mu ꞊nwa Zesu ba, 'bhɛɛ‑ ‑wa ‑lrɔkpaa dɔɔ:
19 «'O Daan mi, Moizi 'toŋ 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ yɔɔndia‑ 'o ni 'kaa: 'Ke 'gwlaan‑ do ‑gaa, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya na glaanle 'ɛ ꞊twa ‑a ‑zanta' 'ke yaa ‑nɛ yalɛ ‑li 'bhɛ ta. ‑A 'nwagwlɛn‑ nu 'bhɛ glaanle 'ɛ 'silɛ‑ 'bhɛ 'na 'le, 'kooko‑ 'bhɛ nu ‑nɛ mu 'la 'yalɛ‑ ‑a na 'ɛ ta, ‑wa 'tɔkpa‑ 'mu ma.
20 'Bhɛ 'laa 'sanlɛ‑ bhaama, nɛɛnɛ‑ ma 'gwlaan‑ 'srwaplɛ‑ ‑yaa 'tɛ. ‑O 'naagwlɛn‑ le do ‑yalaa', 'bhɛ 'laa ‑nɛ 'yalɛ‑ 'bhɛ 'le 'ɛ ta 'ke 'bhɛ 'gbu gale‑.
21 'Bhɛ gaanzidɔ 'ɛ, 'bhɛ 'yee‑ glaanle 'ɛ 'yalaa‑ 'ezin‑. 'Bhɛɛ‑ 'bhɛ 'laa ‑nɛ ‑srɔɔwolɛ 'yee‑ le 'ɛ ta 'ke 'bhɛ gale‑ 'ezin‑. ‑A gaanzidɔ 'gwlaan‑ yaga mi 'ɛ 'yee‑ ‑za do 'kpɔ 'ɛ 'bhɛ ‑le ꞊tian 'bhɛ ma 'ezin‑.
22 'Woo‑ nɛɛnɛ‑ 'gwlaan‑ 'srwaplɛ‑ 'ɛ ‑o 'kpɛn 'a ꞊sia do do, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑gaa, 'ke ‑waa ‑nɛ ya 'yee‑ le 'ɛ ta. ‑O 'kpɛn gale blaan, 'ke le mi 'ɛ 'gbu gale‑ 'ezin‑.
23 Gbaa mu bwe yi 'ɛ 'le gale ba, le mi 'ɛ nu bolɛ ‑o ‑de 'gbu ‑la ni ɛɛ, ‑amasrɔyi ‑e ꞊kla ‑o 'kpɛn 'na 'le do do ɛɛ?»
24 Zesu 'a zikpaa‑ ‑o ni dɔɔ: «'Ka ‑o 'ka 'yini‑ zii' 'egbɛnɛle, 'bhɛɛ‑ 'ka 'yi ‑o ni 'zi ‑za 'la ma 'ka 'bhɛ dɔ ɛɛ? ‑Jan mu 'la yɔɔndɛle ‑o ‑Waanbhaa' a 'Sɛwɛ 'ɛ 'yi, 'ka 'laa 'mu 'yima‑, 'bhɛɛ‑ 'ka 'laa ‑Waanbhaa' a ‑glɔɔya' 'ɛ dɔ.
25 Wlan 'ɛ ni, 'ke gbaa mu ‑bwela gale ba yi 'la 'le, 'gwlaan‑ mu laa nu le mu 'silɛ‑ ‑li, 'bhɛɛ‑ le mu laa nu yaalɛ ‑li 'gwlaan‑ mu 'kɔɔ, 'duŋ‑ ‑o nu bolɛ 'bhii‑ ‑mlɛkɛ' mu a pɛ bogbɛya 'ɛ gbɛɛn‑ laflɛ' 'yi.
26 'Bhɛɛ‑ gbaa mu bweza 'ɛ gale ba, 'ka 'laa 'bhɛ ‑za 'lɛɛ‑ tapelɛ ‑lido' Moizi ‑a 'sɛwɛ 'ɛ 'yi, ‑yri lunɛ‑ ‑za 'ɛ yɔɔndɛle ‑o yrɛ 'la ꞊nɔɔ bhe ɛɛ? ‑Waanbhaa' ‑jan 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ ꞊woa Moizi ni 'kaa: ‹'Mi ‑le 'ke Abraamu a ‑Waanbhaa' 'le, 'bhɛɛ‑ 'ŋ 'yoo‑ 'ke Izaki a ‑Waanbhaa' 'le, 'bhɛ 'pegee Zakɔbu a ‑Waanbhaa'.›»
27 Zesu pe 'ezin‑ dɔɔ: «'Bhɛ ‑jan 'ɛ 'bhɛ 'a zrɔn ‑kɔɔ' ni 'bhii‑ ‑kɔɔ' ‑gbɔɔ mu 'la bhe ‑woo ‑o ‑yrɛ ma. 'Bhɛɛ‑ mɛɛ ‑yrɛmale mu ‑le ‑Waanbhaa' gba, mɛɛ gbaa mu laa 'bhɛ klɛ. 'Ke 'ka 'kpee ma, gbaa mu laa bwe gale ba, 'bhɛ bhla 'ɛ ba, 'ka 'yinile ‑o 'egbɛnɛle 'dɛ.»
'Toŋ 'la ‑za 'gbu ‑o 'eglɔɔle ‑Waanbhaa' ‑yrɛ 'yi
(Matie 22.34-40; Luki 10.25-28)
28 'Toŋ daan mi do Zesu 'pegee 'woo‑ mɛɛ mu 'ɛ ‑waa' zaabɔ wli 'ɛ ꞊maa. 'Bhɛ 'a ꞊ya 'bhii‑ Zesu ‑jan 'ɛ 'lɛkwan‑ 'elrele Saduse mu 'ɛ ni. 'Bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ 'e 'mabɛɛnle Zesu ‑din, 'ke 'bhɛ 'a 'lrɔkpale 'tɛ dɔɔ: «'Toŋ 'ɛ ‑dela ‑za 'gbu ‑o 'eglɔɔle ‑o 'kpɛn ba ɛɛ?»
29 Zesu 'a zikpaa‑ ‑a ni dɔɔ: «'Toŋ 'la 'bhɛ ‑za 'gbu ‑o 'eglɔɔle 'bhɛ ‑le ‑gɛ: ‹Izraɛli mɛɛ mu, ‑ka 'ka 'trɔnbadɔ doo, Mɛɛzan ‑kɔɔa' ‑Waanbhaa' 'ɛ, 'bhɛ ‑le 'ke Mɛɛzan do ‑kplɛn 'le.
30 'Yaa‑ Mɛɛzan ‑Waanbhaa 'ɛ, ‑za 'sɔ 'e ni 'e zru oo, 'e 'nii‑ oo, 'e 'kpeejan‑ oo, 'bhɛ 'pegee 'e faŋgan‑ 'ɛ 'kpɛn 'le.›
31 'Toŋ 'la 'bhɛ tɛn 'bhɛ zi 'bhɛ ‑le ‑gɛ: ‹'E ‑vindo' mi ‑za 'sɔ 'e ni 'bhii‑ 'e 'gbu ‑za sɔ 'e 'gbu ni gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ bhe.› 'Toŋ 'bhɛɛke ‑za 'laa ‑o 'eglɔɔle 'ke 'bhɛ kan 'bhɛ 'toŋ plɛ 'la bhe 'mu ta.»
32 'Bhɛ 'Toŋ daan mi 'ɛ pe Zesu ni 'tɛ dɔɔ: «'O Daan mi, 'bhɛ ‑o 'elrele, 'e wlan ‑la ‑pia 'bhɛ 'le bhe dɔɔ ‑Waanbhaa' ‑bhɛɛke' 'laa ‑o ‑Waanbhaa' blaan, 'ke yaa 'e go ‑a do ‑kplɛn ba.
33 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑Waanbhaa' ‑za sɔ mɛɛ ni ‑a zru oo, ‑a 'kpeejan‑ oo, 'bhɛɛ‑ ‑a faŋgan‑ 'ɛ 'kpɛn 'le, 'bhɛ 'pegee 'ke ‑a ‑vindo' mi ‑za sɔ ‑a 'gbu ni 'bhii‑ ‑a 'gbu gbɛɛn‑, 'bhɛ mabhaabhɔ wi 'kpaciele 'sraka mu 'pegee 'sraka 'ɛ ‑glɔɔn mu 'ɛ 'kpɛn ta ‑Waanbhaa' ‑yrɛ 'yi.»
34 Zesu 'a 'yele‑ 'tɛ 'bhii‑ 'yee 'Toŋ daan mi 'ɛ ‑e ‑jan 'ɛ 'lɛkwan‑ yikan' 'le, 'ke ‑ya pele ‑a ni 'kaa: «‑Waanbhaa' a ‑bhleŋgbeya 'ɛ yaa ‑o ‑li 'e ma 'egbɔɔnle.» 'Bhɛ blaan, yaa dɔlɛ mɛɛ ‑bhɛɛke' 'kpee 'ke 'bhɛ Zesu 'liila‑ ‑a ‑lrɔkpalele 'ezin‑.
Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑kpɔsɔɔ Krisi 'ɛ yaa ‑o 'ke Davidi 'nranɛ‑ 'te 'le
(Matie 22.41-46; Luki 20.41-44)
35 Zesu 'yaa‑ mɛɛ mu 'ɛ daan 'zi bhla 'la ba ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la, 'ke ‑yoo ‑lrɔkpale dɔɔ: «‑E ꞊kla 'nale‑ 'bhɛɛ‑ 'Toŋ daan mu 'ɛ ‑wa pe dɔɔ Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ 'ɛ ‑yoo 'ke Davidi 'nranɛ‑ ‑la 'le ɛɛ?
36 ‑Amasrɔyi Lii 'Weŋ 'ɛ ‑jan ꞊kpaa ‑Bhleŋgbe *Davidi 'gbu 'lii dɔɔ: ‹Mɛɛzan ‑Waanbhaa' 'a ꞊pia 'an pɛ Mɛɛzan 'ɛ ni dɔɔ: Yala‑ 'ŋ ‑din 'tɔbhɔ ma yaayrɛ 'ɛ ꞊nɔɔ, 'sani‑ 'ŋ yan 'e 'sɔɔnnii mu 'ɛ klɛlele 'e gaanlapɛ 'le.›
37 'Ke Davidi 'gbu Mɛɛ ‑Bhee Mi ‑Kpɔsɔɔ Krisi sii ‹Mɛɛzan›. 'Bhɛɛ‑ ‑e sɔ klɛle 'ezin‑ ‑a ‑nranɛ 'le 'nale‑ ‑a ma ɛɛ?» ‑Zamaa' 'srɛ do 'la 'yaa‑ 'mu 'trɔnkpa zii' Zesu ni, bhɛ ‑jan mu 'ɛ 'yaa‑ 'sɔ zii' 'mu ni.
Zesu ‑o mɛɛ mu 'ɛ 'kpeelɛkan zii' 'Toŋ daan mu 'ɛ ba zayi'
(Matie 23.1-36; Luki 20.45-47)
38 Zesu 'yaa‑ mɛɛ mu 'ɛ daan 'zi bhla 'la ba ‑ya ꞊pia ‑o ni dɔɔ: «‑Ka 'ka 'gbu 'kun 'elrele 'Toŋ daan mu 'ɛ ma. 'Kaanle‑ sɔ ‑o ni dunɛ‑ gbɔɔn mu 'le ‑o ta, 'bhɛɛ‑ ‑e sɔ ‑o ni 'ke ‑woo 'pubɔ‑ 'elrele 'plɛɛ 'kpaan‑ mu 'ɛ ta.
39 'Wole‑ zilɛɛ‑ yaayrɛ ‑lrele' mu 'ɛ makun Zuufu mu daanfɛ' mu 'ɛ ꞊la, 'bhɛ 'pegee pɛleyrɛ gblaan mu 'ɛ ꞊nɔɔ.
40 ‑O glaanle mu 'kɔɔpɛ‑ mu 'ɛ 'kpɛn yan ‑dawli' ma. 'Bhɛɛ‑ ‑o mɔ ‑o 'seriwole ma ‑Waanbhaa' ni ‑o 'gbu zrɔn zayi' mɛɛ mu ‑yrɛ ta. 'Bhɛla‑ ‑zayi', ‑o nu ‑o 'kitikanlɛ 'eyɔɔle 'ke 'bhɛ kan mɛɛ mu 'ɛ 'kpɛn ta ‑Waanbhaa' ba.»
Glaanle do 'kɔɔpɛ‑ naza ‑Waanbhaa' ni
(Luki 21.1-4)
41 ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la, Zesu 'yaale‑ ‑lɛklale ‑yaa 'sraka go ‑gɔli' bɔ ‑koonɛ 'ɛ ta. 'Bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa mɛɛ mu 'ɛ gbɛ zi ‑glin 'zi ‑waa' ‑gɔli' bɔgbɛya 'ɛ ma ‑koonɛ 'ɛ 'yi. Pɛzan ‑bebe 'yaa‑ ‑gɔli' ‑bebe bɔ 'zi 'yee‑ ‑koonɛ 'ɛ 'yi.
42 'Bhɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke ‑yrɛn ma glaanle do nule‑, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ ‑gɔli' piinɛ‑ plɛ bɔle‑ ‑koonɛ 'ɛ 'yi. 'Bhɛ mu laa ‑yaa 'taŋbha plɛ bhɔ.
43 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Zesu ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ 'siile, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele ‑o ni dɔɔ: «'Mi pe 'ka ni 'ŋ 'sɔwɛɛ‑ 'ɛ ma dɔɔ glaanle 'kɔɔfleŋ‑ 'lɛɛ‑ ‑e ‑gɔli' yɛkɛ‑ 'la ꞊bwa ‑koonɛ 'ɛ 'yi, 'bhɛ 'yiya‑ mɛɛ ‑vin mu 'ɛ 'kpɛn ‑gɔli' yɛkɛ‑ 'la ꞊bwa 'bhɛ ni.
44 ‑Amasrɔyi mɛɛ ‑vin mu 'ɛ ‑o waa ‑naflo 'ɛ sa ‑la ꞊sia, 'bhɛɛ‑ ‑o 'bhɛ ꞊bwa 'ke 'sraka 'le. 'Duŋ‑ 'yee‑ glaanle 'lɛɛ‑, ‑ya 'tɔta‑ ‑gɔli' 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'kpɛn ꞊naa 'ke 'sraka 'le. ‑Zake' 'laa bolɛ ‑a 'kɔɔ 'ezin‑, 'ali‑ 'ke 'bhɛ klɛ ‑yaa' pɛbhle ma pɛ 'le.»