6
‑Yusu, ɛ nɔ‑ kɔ 'klɩ, 'kɩ bʋ lee nyiblo dɛ, ɛ ‑wɛ 'lɩ bʋ nu, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ* 'kwli
(Matie 12.1-8; Makɩ 2.23-28)
1 ‑Wuwle‑nyrɔwɔ ꞊dʋ, ‑Yusu kɔ 'a ‑nagbopʋ* 'hʋɛn‑, ʋ mu lɛ na mɔ. ‑Tɛ ʋ yɩ nɩ mi, 'dʋdɔ‑tɛblɩ ꞊dʋ, ‑ɛ 'wɩ ‑kʋbʋ yɩ, ɛ nɔ‑ kɔ ‑ci ʋ yɩ 'lɩ 'kwli ꞊tɩɔ 'bɛɛ ‑nɩ. 'Dʋdɔ‑tɛblɩ a 'mʋ, ɛ nɔ‑ kɔ blɩ gbi 'a ‑nagbopʋ 'cɛ, 'ʋ hihiue 'lɩ꞊ɩ ꞊jrɛ, 'ʋ yɩ꞊ɩ di.
2 'Kɩ 'lɩ ‑ci nɩ ‑do a 'mʋ 'kwli, 'kɩ Falisi꞊tumu* a nyibli ‑bɩ nɩ 'lɩ. ‑Tɛ ‑Yusu a ‑nagbopʋ, ʋ yɩ 'dʋdɔ‑tɛblɩ a 'mʋ, 'a blɩ gbi nɩ 'cɛ, ‑ɛ ‑bɩ kɛ‑ ʋ pɩ ꞊nʋ yɩ, ʋ wɛn: «Dɛ ‑bʋ, a ni, ɛ ꞊ŋa nɩ. Nyɩsʋa a tete wɛn 'nɩ, nyiblo ꞊dʋ 'nɩ 'nuo 'lɩ ‑kʋan, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ 'kwli.»
3 ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu ꞊tu ꞊nʋ ꞊wɔn, ɛ wɛn: «‑Tɩ ‑mʋ', ʋ 'crɩɩ la 'lɩ Nyɩsʋacrɩɛn 'kwli, 'kɩ 'ʋ ‑aan 'baɩ gbagbʋ, ‑ɛ mɔ bodɩɔ Dafidɩ a ‑ta', 'n pʋ꞊ʋ ꞊haan‑tɩ, ‑ɛ mɔ, a ‑hre꞊e nɩ. ‑Tɩ a 'mʋ, ʋ 'crɩ la, ɛ nɔ‑ ‑bʋ: ‑Nyrɔwɔ ꞊dʋ, ‑tɛ 'kanʋ ni la bodɩɔ Dafidɩ, ɛ kɔ 'a nyibli 'hʋɛn‑,
4 'kɩ 'lɩ Nyɩsʋa a 'kayu bʋ, 'kɩ ɛ pa la 'lɩ, 'ɛ ‑ha la 'ʋ 'flɔɔ, ‑ɛ pɛ la 'ʋ 'teble kɩ bʋ, 'ɛ di꞊e, 'ɛ ‑nyi la 'a dɛ gbe 'a nyibli, 'ʋ di la꞊a ‑wɛ. Kɛɛ, Nyɩsʋa a tete wɛn 'nɩ, Nyɩsʋa a ‑cɔhlʋnpinyʋ* nɩ ‑do, ʋ nʋ‑ blɛɛ yɩ, ‑bʋ di 'flɔɔdʋ a 'mʋ. 'Bɩ 'flɔɔdʋ a 'mʋ, ‑ɛ nɩ 'lɩ Nyɩsʋa a 'kayu bʋ, ʋ ‑ha la꞊a nɩ, 'kɩ 'ʋ Nyɩsʋa a ‑ta'.»
5 ‑Ɛ ‑bɩ kɛ‑ ɛ pɩ ꞊nʋ yɩ de: «'Mɔ ‑bʋ, ‑ɛ mɔ ‑tonyibli a pɛpɛ a Nyiblo, Nyɩsʋa lee 'nɛ‑ 'mʋ nɩ, 'ɛ ‑nyi 'mʋ 'klɩ, 'kɩ ꞊bʋ lee nɛ 'a ‑nɛ nyiblo ꞊dʋ dɛ, ɛ ‑wɛ 'lɩ bʋ nu, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ 'kwli.»
‑Wuwle‑nyrɔwɔ* ꞊dʋ 'kwli, ‑Yusu nu la꞊a nɩ, nyiblo ꞊dʋ, ‑ɛ kɔ dabʋ 'kʋ la, 'a 'kʋɛ 'ɛ ‑wɛ la
(Matie 12.9-14; Makɩ 3.1-6)
6 ‑Wuwle‑nyrɔwɔ ‑bɩ 'kwli, ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu mu 'lɩ Nyɩsʋa a 'kayu bʋ de, 'ɛ tʋɛ nyibli Nyɩsʋa a ‑tɩ. 'Kɩ 'lɩ 'kayu a 'mʋ bʋ, 'kɩ ɛ yɛɛ 'lɩ nyɩbɛyu ꞊dʋ bʋ. Nyɩbɛyu a 'mʋ, 'a diidɛdabʋ 'kʋ nɩ.
7 Bʋ nɩ 'kɩ 'ʋ bʋ, ‑ɛ ‑bɩ Nyɩsʋa a tetetɔɔnyʋ kɔ Falisi꞊tumu* a nyibli, ‑ʋ nɩ 'ʋ 'hʋɛn‑, ʋ ‑tʋa 'yie a ke'gbaalɛ, ʋ 'mʋ ‑Yusu 'ye, 'bʋ mɔ, 'bʋ kɔ bʋ nu꞊o, nyɩbɛyu a 'mʋ a 'kʋɛ 'mʋ ‑wɛ, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ ‑mʋ' 'kwli, ‑ɛ di꞊e nu, ‑Yusu 'bʋ nu꞊o, ʋ 'mʋ꞊ʋ ‑tɩ ‑yɛɛ ‑nɩ. (Falisi꞊tumu a nyibli wɛn 'nɩ, bʋ nu꞊o, nyiblo a 'kʋɛ bʋ ‑wɛ, ɛ mɔ ‑kʋandɛ ꞊nɩɔ. 'Tɩ‑ Nyɩsʋa a tete wɛn 'nɩ, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ 'kwli, nyiblo 'yɩ yɩ ‑blɛɛ ‑nɩ, bʋ nu ‑kʋan.)
8 Kɛɛ ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu yru 'waa 'lulɛ‑hihie lɛ. Ɛ nɔ‑ nu꞊o, 'ɛ lee nyɩbɛyu a 'mʋ, ɛ wɛn: «'Du ye', ‑bʋ nyra 'lɩ nyibli 'nyɩ bʋ,» nyɩbɛyu a 'mʋ 'ɛ 'du ye', 'ɛ nyra 'lɩ ꞊nʋ 'nyɩ bʋ.
9 ‑Ɛ ‑bɩ ‑Yusu 'bɛti tetetɔɔnyʋ kɔ Falisi꞊tumu a nyibli 'hʋɛn‑ nɩ, ɛ wɛn: «‑Bɩ' Nyɩsʋa a tete pɩ 'lɩ? 'Kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ 'kwli, nyiblo bʋ nu ꞊haandɛ, kɔ, bʋ nu dɛ ‑hʋan, dɛ a 'dɩ ‑bɩ ‑nu ‑tɛɛ 'lɩ? Nyiblo bʋ wa 'a 'bɩhɩan, 'kɩ 'lɩ ‑wuwle‑nyrɔwɔ 'kwli, ‑ɛ di꞊e nu, ɛ 'nɩ ꞊ha 'kʋ, kɔ, nyiblo bʋ ‑ha 'a 'bɩhɩan a ‑hʋnhlʋn mɛ lɛ bʋ 'wan, dɛ a 'dɩ ‑bɩ ‑nu ‑tɛɛ 'lɩ?»
10 Bʋ yɩ 'lɩ ꞊nʋ 'yi lɛ nɩ tɛ, ‑ɛ ‑bɩ kɛ‑ ɛ pɩ nyɩbɛyu a 'mʋ yɩ, ɛ wɛn: «Hrʋ ‑na dabʋ ‑mʋ', ‑ɛ 'kʋ,» ‑ɛ ‑bɩ ɛ hrʋ 'a dabʋ nɩ. Bʋ hrʋ 'kɩ dabʋ a 'mʋ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ 'hrɩ 'klɔ, 'ɛ bi 'ʋ 'a dɩɔnʋ a ‑ta'.
11 ‑Tɛ ‑Yusu nu 'kɩ꞊ɩ, nyiblo a 'mʋ a 'kʋɛ, ɛ ‑wɛ, ‑ɛ ‑bɩ Nyɩsʋa a tetetɔɔnyʋ kɔ Falisi꞊tumu a nyibli 'hʋɛn‑, ʋ bi yrʋ' lɛ dɩakɩ, 'ʋ ‑tʋa ꞊tɔ a lɛ꞊mʋmʋɔ, ‑tɛ ʋ di nu, ʋ 'mʋ ‑Yusu ‑balʋ' nu.
‑Tɛ ‑Yusu ‑ha la 'lɩ nyibli nɩ ‑pu ꞊tu 'ʋ 'hʋɛn, ‑ʋ kɔ ‑bʋ ‑hɛ la 'a ‑mɔnanyʋ*
(Matie 10.1-4; Makɩ 3.13-19)
12 Ti a 'mʋ 'yri, dʋgba ꞊dʋ nɩ 'ʋ. Ɛ nɔ‑ kɔ 'lu ɛ 'ya 'lɩ, ‑ɛ di꞊e nu, ɛ 'mʋ Nyɩsʋa da. 'Kɩ ɛ ‑hi 'lɩ 'tɔlʋwɔ a 'mʋ 'lɩ, 'kɩ 'ʋ Nyɩsʋa a dɩda a ‑ta'.
13 ‑Tɛ ‑nyrɛ ‑nyɛ, ‑ɛ ‑bɩ ɛ da 'a ‑nagbopʋ* nɩ, 'kɩ 'lɩ ꞊nʋ 'nyɩ, 'ɛ ‑ha 'lɩ nyibli nɩ ‑pu ꞊tu 'ʋ 'hʋɛn, 'ɛ dɛɛ ꞊nʋ 'a ‑mɔnanyʋ.
14 Nyibli a 'mʋ, ʋ nʋ‑ mɔ: Simɔ, ɛ ‑nyi Piɛlɩnyrɛ, ɛ kɔ Simɔ a 'mʋ, 'a 'dɩayɩ Adre 'hʋɛn‑, kɔ Sakɩ, kɔ Saan, kɔ Filipʋ, kɔ Batelemi,
15 kɔ Matie, kɔ Toma, kɔ Alʋfe a 'yu Sakɩ, kɔ Simɔ. Simɔ a 'mʋ, 'kɩ ɛ nɩ la 'lɩ nyibli ‑mʋ' 'nyɩ, ‑ʋ 'yɛ nɩ ‑hʋa Romakʋɛ;
16 kɔ Sakɩ a 'yu Judɩ, kɔ Judɩa Yisikalio. Ɛ mɔ nyiblo ‑mʋ', ‑ɛ di ‑Yusu 'a yraanyibli ‑jɩ' pʋ.
‑Tɛ ‑Yusu tʋɛ la nyibli ‑hʋɔhʋɩ Nyɩsʋa a ‑tɩ, ɛ kɔ, ɛ ni la꞊a, kɩklanyibli a 'kʋɛ yɩ la ‑wɛ
(Matie 4.23-24; 12.15-16; Makɩ 3.7-12)
17 ‑Tɛ dɛ a 'mʋ, ɛ ‑hi, ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu kɔ 'a ‑nagbopʋ* 'hʋɛn‑, ʋ ꞊tɩ 'lɩ dʋgba a 'mʋ 'lu nɩ, 'ʋ nyra 'ʋ ‑tɩtɛ ‑mʋ', 'dʋ 'wlɛɛ 'ʋ bʋ. 'Kɩ 'ʋ ‑tɛ a 'mʋ, ‑Yusu a ‑nagbopʋ ‑hʋɔhʋɩ ‑bɩ 'kukue wɛn 'ʋ lɛ, ʋ kɔ nyibli ‑hʋɔhʋɩ ‑bɩ 'hʋɛn‑. 'Kɩ ‑ʋ ‑bɩ ‑hɔn 'lɩ Jrusrɛdɩɔ 'kwli, ɛ kɔ 'kɩ 'lɩ ‑Juukʋɛ a 'blʋgbɩ a pɛpɛ kɩ, kɔ 'dɩɩ ‑bɩ ‑mʋ', ‑ʋ nɩ 'lɩ 'yru wien, ‑ʋ mɔ Tilɩdɩɔ kɔ Sidɔdɩɔ 'hʋɛn‑.
18 Ʋ di nɩ, ‑ɛ di꞊e nu, ʋ 'mʋ 'a win 'wɩn, kɔ, ɛ 'mʋ꞊ʋ nu, 'waa 'kʋɛ 'mʋ ‑wɛ, ɛ kɔ, ɛ 'mʋ nyibli a 'kuo ‑hʋɩn* lɛ bla.
19 Nyibli a pɛpɛ ꞊mʋɛ꞊ɛ lɛ, 'kɩ bʋ ‑hrɛn꞊ɛ lɛ, ‑ɛ nu꞊o, 'klɩ ‑hʋɛn 'lɩ꞊ɩ 'hʋɩ, ɛ ni꞊e nɩ, 'waa 'kʋɛ 'ɛ yɩ ‑wɛ.
Plɔ a bleelɛ kɔ 'jrɔ 'hʋɛn‑
(Matie 5.1-12)
20 ‑Tɛ dɛ a 'mʋ, ɛ ‑hi, ‑ɛ ‑bɩ ‑Yusu 'du 'lu ye', 'ɛ ta 'lɩ 'a ‑nagbopʋ* ‑mɔ lɛ, ɛ wɛn:
«'A mʋ ‑bʋ, ‑ʋ mɔ 'na ‑nagbopʋ, ꞊hɩʋɛn ni,
ba kɔ plɔ a bleelɛ,
‑ɛ nu꞊o, ti ‑kɔ 'yri Nyɩsʋa di 'ʋ 'klɔ yrayrʋ ‑nuu ‑nɩ,
a kɔ 'mʋ 'hʋɛn‑, ‑a di 'lɩ 'klɔ yrayrʋ a 'mʋ 'kwli nɩ.
21 'A mʋ ‑bʋ, 'kanʋ ni, 'kɩ 'nɛ‑ 'klɔ kɩ,
ba kɔ plɔ a bleelɛ,
‑ɛ nu꞊o, 'kanʋ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ nu 'a mʋ de.
'A mʋ ‑bʋ, ‑ʋ yɩ we, 'kɩ 'nɛ‑ 'klɔ kɩ,
ba kɔ plɔ a bleelɛ,
‑ɛ nu꞊o, a di 'nɩ 'ca.
22 'Bʋ mɔ, nyibli 'bʋ yraa nɛ 'a mʋ, 'bʋ pʋ 'lɩ 'a mʋ ‑patʋ', kɔ, 'bʋ yɩ 'a mʋ 'yri lɛ nɩ ‑hɛ, ɛ kɔ, 'bʋ yɩ 'aan 'nyrɛ yɩ nɩ nyre, ‑tɛ a paa 'ʋ, 'mɔ ‑bʋ, ‑ɛ mɔ ‑tonyibli a pɛpɛ a Nyiblo, 'a ‑hɛ 'na ‑nagbopʋ, 'bʋ mɔ, 'ba yɩ ꞊hɩʋɛndʋ a 'mʋ nɩ 'ye, ‑ɛ ‑bɩ ‑ba kɔ plɔ a bleelɛ.
23 Ti ‑mʋ' ‑kɔ 'yri 'kla‑wliye'yɩya a 'mʋ, ɛ di 'ʋ nyre, 'kɩ 'ʋ 'a mʋ ‑mɔ, ba nu dɔdʋ, kɔ, ba yi ‑wla, ‑ɛ nu꞊o, 'kɩ 'lɩ yakɔ 'kwli, Nyɩsʋa di ‑nyi 'a mʋ 'wio gbagbʋ. Kɛ‑ nɩ ‑do ɛ ꞊ti la 'mʋ: ‑tɛ nyibli ‑bʋ, ʋ yraa nɛ 'a mʋ, ʋ ni, kɛ‑ 'waa 'baɩnʋ ni la, 'ʋ ꞊tui la Nyɩsʋa a winwlɔn‑hanyʋ* ꞊hɩʋɛn.»
24 Nyibli ‑bʋ, ‑ʋ 'yɛ nɩ ꞊tuu 'ʋ Nyɩsʋa, kɛ‑ ‑Yusu pɩ ꞊nʋ yɩ, ‑ɛ mɔ:
«'A mʋ ‑bʋ, ‑ʋ mɔ dɛkɔnyibli,
'jrɔ 'kɩ 'ʋ 'a mʋ ‑mɔ,
‑ɛ nu꞊o, a 'ye 'aan ‑nɛ plɔ a bleelɛ nɩ.
25 'A mʋ ‑bʋ, ‑ʋ kɔ didi‑tɛblɩ a pɛpɛ, a ‑hʋɛ,
'kɩ 'nɛ‑ 'klɔ kɩ,
'jrɔ 'kɩ 'ʋ 'a mʋ ‑mɔ,
‑ɛ nu꞊o, 'kanʋ di 'a mʋ 'nɩ nu.
'Jrɔ 'kɩ 'ʋ 'a mʋ ‑bʋ, ‑ʋ 'cɛ kɛ ‑mɔ,
'kɩ 'nɛ‑ 'klɔ ‑bʋ 'kwli,
‑ɛ nu꞊o, a di nu nyaɩ lɛ, a 'mʋ we.
26 'Jrɔ 'kɩ 'ʋ 'a mʋ ‑mɔ, 'bʋ mɔ, nyibli a pɛpɛ 'bʋ yɩ 'aan ꞊haan‑tɩ nɩ hlɛ, ‑ɛ nu꞊o, nyibli ‑mʋ', ‑ʋ yraa 'na ‑nagbopʋ, dɛ nɩ ‑do a 'mʋ, ɛ nɔ‑ 'waa 'baɩnʋ ni la 'waa hɩwinwlɔn‑hanyʋ ‑mɔ ‑wɛ, 'ʋ hlɛ la 'waa ꞊haan‑tɩ.»
Ba nʋɛ nɛ 'aan yraanyibli
(Matie 5.38-48; 7.12a)
27 ‑Ɛ ‑bɩ kɛ‑ ‑Yusu pɩ de: «'Aan pɛpɛ, ba pʋ 'mʋ nʋa yɩ bʋ. 'N yɩ 'a mʋ 'nɩ ‑lee ‑nɩ: Ba nʋɛ nɛ 'aan yraanyibli. Nyibli 'bʋ yraa nɛ 'a mʋ, ba nu ꞊nʋ ꞊haandɛ ‑mɔ.
28 Nyibli 'bʋ pʋ 'a mʋ 'jrɔ yɩ, nyibli 'bʋ yɩ 'a mʋ ꞊hɩʋɛn nɩ ꞊tui, ba da Nyɩsʋa, 'kɩ bʋ nu ꞊nʋ ꞊haandɛ ‑mɔ.
29 Nyiblo 'bʋ pʋʋ 'lɩ ‑mʋ 'ŋma nʋa', tɔɔ 'ʋ nʋa ‑bɩ 'ʋ, ɛ 'mʋ 'a 'yɛ ‑bɩ pʋ. Nyiblo 'bʋ ‑ha 'ʋ ‑na kʋɛtɩ, ‑ha꞊a mɛ lɛ, bʋ gba ‑na wlawlʋ ‑bɩ.
30 Nyiblo 'bʋ yɩ ‑mʋ dɛ nɩ ‑hʋɛ, ‑ha 'lɩ꞊ɩ 'lɩ, ‑bʋ ‑nyi ꞊nɛ꞊ɛ. Nyiblo 'bʋ ‑ha ‑mʋ ‑na dɛ ‑jɩ', ꞊nɩ 'bɛtie 'lɩ 'a ‑tɩ.
31 ꞊Haandɛ ‑bʋ, a ‑hʋɛ ‑tonyibli bʋ nu 'a mʋ ‑mɔ, 'aan 'mumu, ba nu ꞊nʋ꞊ʋ ‑mɔ ‑wɛ.
32 'Bʋ mɔ, 'ba nʋɛ nyibli nɩ ‑do ‑bʋ, ‑ʋ nʋɛ nɛ 'a mʋ, 'aan ꞊wlɩ 'nɩ 'yee 'lɩ꞊ɩ, ‑ɛ mɔ, Nyɩsʋa di pʋ 'a mʋ 'nyrɛ lɛ. Mɔ, nyibli ‑mʋ', ‑ʋ 'yɩ Nyɩsʋa ‑yi, ʋ nʋɛ nyibli ‑mʋ' nɩ ‑wɛ, ‑ʋ nʋɛ ꞊nʋ.
33 Nyibli nɩ ‑do ‑mʋ', ‑ʋ ni 'a mʋ ꞊haandɛ ‑mɔ, 'bʋ mɔ, ʋ nɩ ‑do a 'mʋ, 'ba yɩ ꞊nʋ ꞊haandɛ ‑mɔ nɩ ni, 'aan ꞊wlɩ 'nɩ 'yee 'lɩ꞊ɩ, ‑ɛ mɔ, Nyɩsʋa di pʋ 'a mʋ 'nyrɛ lɛ. Dɛ nɩ ‑do a 'mʋ, nyibli ‑bʋ, ‑ʋ 'yɩ Nyɩsʋa ‑yi, ɛ nɔ‑ ʋ ni ‑wɛ.
34 'Bʋ mɔ, 'ba pʋ lɛ, ba ‑nyi 'aan 'wliyɛ nyibli nɩ ‑do ‑mʋ', ‑ʋ di꞊e kle ‑mɩa ‑nɩ, ‑ʋ di 'a mɔ꞊ɔ ‑nyi, 'aan ꞊wlɩ 'nɩ 'yee 'lɩ꞊ɩ, ‑ɛ mɔ, Nyɩsʋa di pʋ 'a mʋ 'nyrɛ lɛ. Nyibli ‑mʋ', ‑ʋ 'yɩ Nyɩsʋa ‑yi, ʋ ni꞊e nɩ ‑wɛ, 'kɩ 'lɩ 'waa dɩɔnʋ 'nyɩ, ‑tɛ ʋ yi꞊e, ‑ɛ mɔ, 'waa 'bio di 'wliyɛ a 'mʋ kle 'nɩ ‑mɩa ‑nɩ a ‑tɩ.
35 Dɛ ba nu, ɛ nɔ‑ mɔ, ba nʋɛ nɛ 'aan yraanyibli, ba nu ꞊nʋ ꞊haandɛ mɔ. 'Bʋ mɔ, 'ba ‑nyi nyiblo dɛ, a 'nɩ 'mʋɔ 'lɩ꞊ɩ lɛ, 'kɩ bʋ ‑mɩa ꞊nɛ kle. 'Bʋ mɔ, 'ba yɩ꞊ɩ lɛ nɩ ni, Nyɩsʋa di nu 'a mʋ ꞊haandɛ gbagbʋ ‑mɔ, ɛ kɔ, a di ‑hɛ Nyɩsʋa a 'yonʋ, ‑ɛ nu꞊o, 'kuopanyibli kɔ 'crɛkɔnyibli 'hʋɛn‑, ɛ ni ꞊nʋ ꞊haandɛ ‑mɔ ‑wɛ.
36 Ba kɔ nyibli a nyaɩ, ꞊wɩ yɩ, ‑tɛ 'aan 'Baɩ Nyɩsʋa ‑nu, 'ɛ kɔ nyibli a nyaɩ dɩakɩ.»
A 'nɩ 'yɛɛ 'lɩ 'aan 'bio ‑tɩ
(Matie 7.1-5)
37 «A 'nɩ 'yɛɛ 'lɩ 'aan 'bio ‑tɩ, ‑ɛ di꞊e nu, Nyɩsʋa 'nɩ ꞊ha 'a mʋ ‑tɩ ‑yɛɛ ‑nɩ. A 'nɩ 'pʋʋ 'lɩ 'aan 'bio ‑bati lɛ, ‑ɛ di꞊e nu, Nyɩsʋa 'nɩ ꞊ha 'a mʋ ‑bati lɛ ‑pʋʋ ‑nɩ ‑wɛ. Yɩnyre‑tɛblɩ ‑mʋ', nyibli ni 'a mʋ ‑mɔ, 'a ‑tɩ bʋ ‑hru 'a mʋ ‑mɔ, ‑ɛ di꞊e nu, yɩnyre‑tɛblɩ ‑mʋ', a ni, Nyɩsʋa 'mʋ 'a ‑tɩ ‑mɔ hru ‑wɛ.
38 ‑Tɛblɩ ‑mʋ', 'aan 'bio ‑hʋɛ 'a mʋ, ba ‑nyi ꞊nʋ꞊ʋ, ‑ɛ di꞊e nu, 'ba ‑hʋa Nyɩsʋa dɛ, ɛ 'mʋ 'a mɔ꞊ɔ ‑nyi. 'Bʋ mɔ, 'ba yɩ꞊ɩ lɛ nɩ ni, ɛ 'wɩ‑, ‑tɛ ʋ 'yɛ nɩ lɔ wɛn ‑kʋbʋ, ʋ 'mʋ 'a mɔ꞊ɔ ‑nyi a ‑tɩ. ‑Kʋbʋlɔɔpɔlʋ ‑mʋ', ʋ ni, 'ʋ lʋɛ ‑kʋbʋ, ʋ di 'lɩ꞊ɩ 'nɩ 'yii ‑nɩ ‑tɛɛ, ʋ 'mʋ 'lɩ ‑kʋbʋ a 'mʋ 'aan blɔ 'kwli pʋ, ʋ 'mʋ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑kɔɔ ‑nɩ, kɔ, ʋ 'mʋ blɔ a 'mʋ bʋ bla, ‑ɛ di꞊e nu, ʋ 'mʋ 'lɩ 'a dɛ ‑bɩ pʋ, blɔ 'mʋ 'lɩ 'yii ‑nɩ ‑tɛɛ. ‑Tɛ a di 'aan 'bio a 'yiye nu, kɛ‑ Nyɩsʋa di 'aan 'yiye nu.»
39 'Ledʋ, ‑Yusu pʋ ꞊nʋ yɩ, ɛ nɔ‑ ‑bʋ: «'Yii'dɔnyɔ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ 'ble 'a 'bɩ 'yii'dɔnyɔ a dabʋ kʋa, bʋ na 'hru. 'Bʋ nu꞊o, ʋ nɩ 'hʋɛn a 'mʋ, ʋ di bi 'lɩ 'butɩɔ 'kwli.
40 Ɛ 'yɩ 'nyɩnyɩnyɔ ꞊dʋ ‑kɔ, ‑bʋ di 'ʋ 'a tɔɔnyɔ 'lu yɩ nɩ. Kɛɛ, 'nyɩnyɩnyɔ ‑mʋ', ‑ɛ 'nyɩ ‑tɛɛ, ‑tɛ 'a tɔɔnyɔ nɩ 'mʋ, kɛ‑ ɛ di 'mʋ nɩ.
41 Dɛ‑ kɔ ‑tɩ, ‑na 'bɩhɩan a kʋɛtɩyɛ ‑bʋ, ‑ɛ nɩ 'lɩ꞊ɩ 'yi, ꞊nɩ yi 'a 'yelɛ, 'tɩ‑ ‑nɛ tugbɛkʋtɩɔ ‑mʋ', ‑ɛ pɛ 'lɩ ‑mʋ 'yi bʋ, ꞊nɩ 'yɛ nɩ 'ye꞊e 'lɩ?
42 ꞊Yɩ yɩ ‑blɛɛ ‑nɩ, ‑bʋ lee ‑na 'bɩhɩan, ‑ɛ mɔ: Nu gbe, ꞊bʋ ‑ha 'lɩ ‑mʋ kʋɛtɩyɛ 'yi, ‑mɔ ‑kɔ 'yi tugbɛkʋtɩɔ pɛ 'lɩ bʋ. ‑Mɔ ‑mʋ', ‑ɛ nɛɛ 'li nɩ 'hʋɛn, yɩ‑hɛdɛ, ‑kɔ ‑bʋ nu, ɛ nɔ‑ mɔ ‑bʋ ‑ha 'lɩ ‑nɛ tugbɛkʋtɩɔ 'yi, ꞊mʋ lɛ yru ‑tɛɛ, 'tɩ‑ ꞊mʋ 'lɩ kʋɛtɩyɛ ‑na 'bɩhɩan 'yi ‑ha.»
Tugbɛ a 'kuo, ɛ nɔ‑ ʋ yrui ꞊nɛ
(Matie 7.16-20; 12.33-35)
43 Kɛ‑ ‑Yusu pɩ de: «Tugbɛ ‑mʋ', ‑ɛ yɩ ꞊haan'nie ‑jri, ɛ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ tʋ 'kui ‑hʋɩn. Mɔ, tugbɛ ‑mʋ', ‑ɛ 'yɛ nɩ ‑jri ꞊haan'nie, ɛ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ tʋ ꞊haan'kui.
44 Tugbɛ a 'kuo, ɛ nɔ‑ ʋ yrui ꞊nɛ. Ɛ 'yɩ nyiblo ꞊dʋ ‑kɔ, ‑bʋ ‑ha bubuokui, 'kɩ 'lɩ ꞊wɔnmlʋtu yra. Nyiblo ꞊dʋ 'yɩ 'lɩ꞊ɩ 'lɩ ‑wɛ, bʋ ‑ha 'ʋ ‑gbɔgbʋyɔ gbʋkawiti 'yri.
45 ꞊Haannyiblo a nunu‑tɛblɩ nɔ yɩ, ‑ɛ nu꞊o, 'a ꞊wlʋ nɔ yɩ. 'Crɛkɔnyɔ a nunu‑tɛblɩ nyre yɩ, ‑ɛ nu꞊o, 'a ꞊wlʋ nyre yɩ. ‑Tɩ ‑mʋ', ‑ɛ 'yii 'lɩ nyiblo a ꞊wlʋ kɩ, ɛ nɔ‑ yɩ 'ʋ꞊ʋ wien ‑dii ‑nɩ.»
꞊Tɔkɔnyɔ, kɔ nyiblo ‑mʋ', ‑ɛ 'yɩ ꞊tɔ ‑kɔ, ‑ʋ pʋ 'waa 'kayo
(Matie 7.24-27)
46 Kɛ‑ ‑Yusu pɩ de, ɛ wɛn: «Dɛ‑ kɔ ‑tɩ 'a dɛɛ 'mʋ Kʋkɔnyɔ ti a pɛpɛ, 'tɩ‑ ‑tɩ 'n hlɛ, 'a 'yɛ nɩ nu꞊o 'lɩ?
47 Nyiblo 'bʋ nɩ 'ʋ, ‑tɩ ‑bʋ, 'n hlɛ, 'bʋ yɩ꞊ɩ nʋa yɩ bʋ nɩ pɩ, 'tɩ‑ 'bʋ yɩ꞊ɩ nɩ ni, 'n di 'a mʋ 'nɩ ‑lee ‑nɩ, nyiblo ɛ 'wɩ yɩ.
48 Ɛ 'wɩ nyiblo ‑mʋ' yɩ, ‑ɛ pɩ 'a 'kayu. Ɛ 'blu ‑tʋtʋ ‑blublu, 'ɛ yɛ 'hɩɔ 'pa kɩ. 'Kɩ ɛ pʋ 'ʋ 'kayu a 'mʋ, ‑ɛ di꞊e nu, ɛ 'mʋ bʋ ku ‑tɛɛ. ‑Tɛ ɛ pʋ꞊ʋ, ‑ɛ ‑bɩ 'nie'yiti nyre 'ʋ nɩ, 'nie a 'mʋ 'ɛ ‑wɔn 'kayu a 'mʋ ‑mɔ ‑wɔnwɔn, kɛɛ, ɛ 'yɩ 'lɩ 'a 'wʋwla 'lɩ ‑wɛ, ‑tɛ ɛ ku bʋ a ‑tɩ.
49 Kɛɛ, nyiblo ‑mʋ', ‑tɩ ‑bʋ, 'n hlɛ, ‑ɛ di 'wɩn, 'tɩ‑ ‑ɛ 'yɛ nɩ di꞊e nɩ nu, ɛ 'wɩ‑ nyiblo ‑mʋ' yɩ, ‑ɛ 'yɩ ‑tʋtʋ 'blu, ‑ɛ pʋ 'kayu. ‑Tɛ ɛ ‑wɛ 'a pʋpʋʋ ‑mɔ, ‑ɛ ‑bɩ 'nie 'yi nɩ, 'ɛ ‑wɔn 'kayu a 'mʋ yɩ. Ɛ nɔ‑ mɔ 'kayu a 'mʋ bʋ 'wlɛ, 'ɛ nyre yɩ pɛpɛ.»