3
1 Yesu ɛ̀a gɛ̀ lousisikpɛu. Gbɛ̃e ku we, aà ↄ do imia.
2 Falisiↄ lɛ́ Yesu tàasika, tó a su à aà gbã́gbã kã́mabogↄↄzĩ, wi e yãdaaàla.
3 Ɔ̃ Yesu ò gbɛ̃́ pↄ́ a ↄ imiapiɛ à mɛ̀: Fɛlɛ mↄ zɛ zã guu la.
4 Ɔ̃ à ń lá à mɛ̀: Kã́mabogↄↄzĩ a zɛvĩ wà yãmaakɛa, ge vãiɛ? Wì gbɛ̃́ misi yã̀, ge wì dɛɛ? Ɔ̃ aai yãe oo.
5 Yesu wɛpã̀ńla à ń gwá ń pↄfɛ̃o, asa aà pↄ yà an nↄ̀sɛsai yã́iɛ. Ɔ̃ a ò gↄ̃ɛpiɛ à mɛ̀: Ǹ n ↄpi poo. Kɛ́ a pòo, ↄ̃ aà ↄpi sù a gbɛu.
6 Ɔ̃ Falisiↄ ń kí Elodi kpala zɛnkpɛdeↄ bↄ̀lɛ gɛ̀ lɛkpaaĩi Yesuzi gↄ̃̀ↄ, lá aa kɛ aa aà dɛ.
Yesu zĩna gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ dilɛa
(Mat 10.1-4, Luk 6.12-19)
7 Yesu ń a ìwaↄ ńzĩa gànɛ́ we, aa gɛ̀ ísidalɛ. Ɔ̃ bíla bↄ̀ Galile aa tɛ̀aàzi. Aa bↄ̀ Yude lↄ
8 ń Yelusalɛũo ń Ɛdↄũ bùsuo ń Yuudɛ̃ baaleo ń Tiio ń Sidↄ̃o, aa mↄ̀ aà kĩ́i dasidasi, kɛ́ aa yã́ pↄ́ àlɛ kɛↄ bao mà yã́i.
9 Bílapi yã́i Yesu ò a ìwaↄnɛ aa gó'ilɛna sↄukɛɛ, kɛ́ wasu naɛwao yã́i.
10 Asa Yesu ìↄ gbɛ̃́ↄ gbãgbã dasiɛ, ↄ̃ gyãeↄ lɛ́ naɛwà dasi kɛ́ aa e ↄkãwà.
11 Tã́adeↄ sↄ̃, tó aa aà wɛpà, aaì mↄ wúlɛ aà aɛɛ, aaì wiilɛ aa mɛ: Lua Nɛ́n n ũ.
12 Ɔ̃ Yesu ì gínɛ́ aa o gbɛ̃́ pↄ́ á dɛ a ũ.
13 Kɛ́ Yesu dɛ̀dɛ sĩ̀sĩwa, à gbɛ̃́ pↄ́ a yeiↄ sìsi, ↄ̃ aa mↄ̀ aà kĩ́i.
14 Ɔ̃ à gbɛ̃ↄn kuɛplaↄ dìlɛ aaↄ kuanↄ, kɛ́ àↄ ń zĩ waasokɛi
15 mɛ́ aaↄ tã́agoamá iko vĩ. À tↄkpànɛ́ zĩnaↄ.
16 An tↄ́n kɛ: Simↄↄ (Yesu tↄkpàɛ̀ Piɛɛ),
17 Zebedee nɛ́ↄ Zaaki ń a dãuna Zãao (Yesu tↄkpànɛ́ Bↄanɛɛgɛ, bee mɛ̀ loupũnaadeↄ),
18 bee gbɛa Ãndelee, Filipi, Batelemii, Matiee, Tomaa, Alafe nɛ́ Zaaki, Tade, Simↄↄ Gínzĩao
19 ń Yudasi Isaliↄti pↄ́ bↄ̀ aà kpɛo. Ɔ̃ Yesu ɛ̀a tà bɛ.
Tã́agoa
(Mat 12.22-32, Luk 11.14-23)
20 Bíla ɛ̀a kã̀aa lↄ, ↄ̃ Yesu ń a ìwaↄ aai zɛ'e baa aa pↄblèo.
21 Kɛ́ aà daɛↄ yã́pi mà, aa dà aà gbɛsizɛu, asa wàlɛ mɛ ĩ́ana kàwàɛ.
22 Mↄizi ikoyãdanɛde pↄ́ aa bↄ̀ Yelusalɛũ aa mↄ̀ↄ mɛ̀: Tã́aↄ kí Beezebu mɛ́ diɛ̀, ì tã́agonɛ́ ń aà tↄ́oɛ.
23 Ɔ̃ Yesu ń laai sìsi à yãtaa ònɛ́ à mɛ̀: Setãu a we azĩa gbɛ̃́ↄ goé?
24 Tó kpaladeↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o aa kɛ̃̀aa lɛɛ pla, kpalapi a gɛ̃gɛ̃e?
25 Tó uadeↄ íbɛlɛsɛ̀ ń kↄ̃o aa kɛ̃̀aa lɛɛ pla, uapi a gɛ̃gɛ̃e?
26 Tó Setãu íbɛlɛsɛ̀ ń azĩa gbɛ̃́ↄ aa kɛ̃̀aakↄ̃wa, a gɛ̃gɛ̃o, a midɛɛ.
27 Gbɛ̃e a fↄ̃ gɛ̃ gↄ̃sa gbãa kpɛ́u à taiinakaɛ̀o, sema à aà ye gĩa bàasio, i gbasa a aà kpɛ́ yↄɛ.
28 Sĩana málɛ oɛ́, Lua a gbɛ̃́ↄ kɛ̃́ ń ń tàaeↄ ń a tↄ́ bɛ̃̀ɛ pↄ́ aaì siↄ píi,
29 ãma tó gbɛ̃́ aà Nisĩna tↄbɛ̃ɛsì, a aà kɛ̃o, à duuna pↄ́ lí kɛ̃́máo kɛ̀ɛ.
30 Yesu bee ò kɛ́ aa mɛ̀ a tã́a vĩ yã́iɛ.
Yesu daɛↄ
(Mat 12.46-50, Luk 8.19-21)
31 Kɛ́ aà da ń aà dãunaↄ kà, aa zɛ̀ kpɛɛlɛ, ↄ̃ aa aà gbɛ̀a.
32 Wa kálɛa liaaaàzi dasidasi, ↄ̃ wa òɛ̀ wà mɛ̀: Gwa! N da ń n dãunaↄ zɛ kpɛɛlɛ, aalɛ n gbɛa.
33 Ɔ̃ à mɛ̀: Deↄn ma da ń ma dãunaↄ ũi?
34 Ɔ̃ à wɛpã̀ gbɛ̃́ pↄ́ kálɛa liaaaziↄla à mɛ̀: Ma da ń ma dãunaↄn kɛ.
35 Luapↄeãkɛnaↄ mɛ́ ma dãuna ń ma dãeo ń ma dao ũ.